 |
В сиву-сиву давнину
Козаки йшли на війну,
Бо на рідну Україну
Сунулися без упину
Ляхи, турки та татари,
Москалі та яничари.
Щоб палить сади і хати,
Щоб людей в неволю гнати.
Козаки скликають раду:
- Не буде ворогу пощади!
Вірні коні рвуться в битву,
Крешуть іскри з-під копита.
За чарівний спів дівочий,
За спокійні дні та ночі –
Шаблі весело дзвенять,
Вражі голови летять.
І на морі, і в степах
Наганяли вони страх,
Бо найкращі вояки –
Ці хоробрі козаки!
І не буде переводу
Українському народу
Доки із глибин сторіч
Долина козацький клич.
Вороги, тремтіть від жаху,
Козаки ще й грають в шахи.
Ми чекаємо бійців -
Йде прийом до лав гравців. |
используя ссылку rssnews.html?tid=3